Рядки обпалені війною

    Кожного року в травні ми збираємося біля Обеліску Слави,де викарбувані імена героїв, які своє життя віддали за перемогу над нацизмом у Другій світовій війні. Надто дорогу ціну заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 років.Не зникне в пам'яті людській, не піде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога.Ми не повинні забувати тих, хто віддав своє життя для щастя інших.
    Годину пам'яті ,,Рядки обпалені війною" проведено біля Обеліска Слави.

Попіл Чорнобеля у наших серцях

    30 років тому сталася аварія на Чорнобильській АЕС.П'ята частина території  України стала зоною радіоактивного забруднення. З двох тисяч населених пунктів пересилили 200 тисяч мешканців. У 1986 році радіація накрила 13 областей в трьох країнах: Україні, Білорусії і Росії. Чорнобильська катастрофа зачепила декілька мільйонів чоловік. 
    В бібліотеці проведено вечір - реквієм ,,Попіл Чорнобеля у наших серцях". На вечір було запрошено учасника ліквідації аварії на ЧАЕС  - Варга ю.в., який розповів присутнім про його участь у ліквідації аварії.
   

Увага, на вас чекає нова книга

  Вашій  увазі пропонуються нові книги, що надійшли до нашої бібліотеки. Якщо маєте бажання більш детально ознайомитись з новими надходженнями та взяти вподобану книгу для читання додому, будь ласка, завітайте до нашої бібліотеки!

Яґелло, Й.Кава з кардамоном [Текст]: роман / Йоанна Яґелло; пер. з пол. Божени Антоняк. – Львів: Урбіно, 2015. – 240с.Досі спокійне життя 15-річної гімназисти Лінки змінюється. Її мама дедалі більше втомлюється й дратується, вітчим чимраз довше затримується на роботі, Лінці, доводиться займатися молодшим братиком, хоча не за горами випускні іспити, і треба більше приділяти уваги навчанню… Дівчина відчуває себе покинутою. До всього, її  мама мусить поїхати на невизначений час, і на Лінку лягають усі хатні обов’язки. А ще зіпсувалися стосунки з найкращою подругою, і хлопець, якого вона вважає лише своїм другом, ставиться до неї якось дивно, у школі суцільні проблеми… Щоб відволіктися, Лінка вирішує відвідати свою бабусю, яку давно не бачила. У її домі дівчина випадково знаходить дивну фотографію. Прагнучи з’ясувати пов’язані з нею подробиці, Лінка несподівано розуміє: у неї є сестра, якої вона ніколи не бачила…За пригодами Лінки читачі стежать затамувавши подих. Та відірвавшись від чудової книжки, чому б не спробувати зварити й собі каву з кардамоном. 

      

 Андрухович, С.https://2.bp.blogspot.com/-dFRUk4TDMks/Vtb-   QMasIVI/AAAAAAAAItM/ggpw18pZGWc/s200/004.jpgЛева, 2015. – 288с.Станіславів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Звичайне місто на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, - долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев – у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhe3ukFHfqUuQzlbU3dBlUGk5UWQt-XZPuYUVnKFpN-IsOPSXC6mvMKXuKwhKfaTskmp6KL9F43rcALF-HVeBmuv8wLQC_axVqZvFiRykTtzuj8_jLxvvLylWKUAeru6oUb4itqtvxx5jM/s200/002.jpg

Дереш, Л.
Остання любов Асури Махараджа [Текст]: роман / Любко Дереш. – К.: Нора – Друк, 2013. – 226с. Читацький клуб.
"Остання любов Асури Махараджа" — алегорична історія про демона, який вирішив покинути розкіш нижніх світів заради любові до сліпої дівчини з України, що мешкає в самому серці Нью-Йорка. Протистояння напівбогів і демонів, демонстрації на Уолл-стріт і харизматичні проповідники, метафізичні запитання і смачні історії з лівообертальних світів (толерантна назва пекельних планет) — все це у новому романі Любка Дереша про любов, від якої тане серце.

   

Шевченкове слово в віках не старіє

Кобзарю мій,

Твоя бунтарська кров

Реве та стогне у серцях онуків.

Нехай святиться праведний твій крок,

Нехай святяться чесні твої руки.

                                                                         Іван Горбатий

     9 березня 1814 року народився великий поет, художник,мислитель, борець за відродження Руси-України Тарас Григорович Шевченко. Серед класиків світової літератури Шевченко посів значне місце.Його твори перекладено багатьма мовами, а сама бібліографія шевченківської бібліотеки різними мовами сягає трьохсот назв.                                                                                   

    В історичному розвитку України Шевченко - явище незвичайне як своєю обдарованістю, так і місцем у літературі, мистецтві, культурі. Походженням, становищем та популярністю Шевченко - виняткове явище також у світовій літературі, про що повинні пам'ятати дорослі і знати малі.  

До   202 річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка в бібліотеці було оформлено книжкову виставку

,,Тарасові шляхи" та проведено літературний вечір  в СБК ,,Шевченкове слово в віках не старіє"

Міжнародний день рідної мови

Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня ,рідна мово!

Мова -пісня колискова.

Мова-матері уста.

        І.Багряний

Кожного року 21 лютого весь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято було запроваджено у листопаді 1999 року згідно з тридцятою сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

    ,,Мова - духовний скарб" - цей вислів знайомий нам з дитинства .З малечку виховували в нас шанобливе ставлення до рідного слова,навчали премудростям мовної культури. Звичайно , що саме звідти з дитинства, простягається та невидима ниточка між поколіннями та традиціями,між батьками та дітьми та між мовою та спілкуванням.І кожен з нас пам'ятає все життя ту мову, якою спілкувався в родині.Саме вона і є рідною, материнською мовою.

    До  дня рідної мови в бібліотеці проведено літературний ранок ,,Чарівна мандрівка до країни мови" . Діти декламували вірші про мову, виконувались пісні, роказували прислів'я та приказки.

       

Люби і знай свій рідний край

        Розкинулись Карпати в шатах смерекових,
        Чарує зір нам величі краса.
        А в вишині немов безкрає море
        Пливуть над ними сині небеса.

        Бурхливі ріки пливуть поміж горами,
        Несуть до моря подих гір Карпат.
        А в бистрій течії, що в водах кришталевих,
        Глибинний дух землі й наземний аромат.
                                     
                                    Михайло Баян

     29 січня бібліотекою проведено краєзнавчий день ,,Люби і знай свій рідний край". Відвідувачів було ознайомлено  з історією нашого села, краєзнавчим кутком ,,Музейні експонати нашого села"

,з літературою наших письменників односельчан- Варга В.В. та Драгун - Білянської Н.В.
     18 жовтня 1944 року - наше село було звільнене від фашистських загарбників. Вперше Водиця (Апшиця) згадується в письмових джерелах ХYI ст.

             Село  Водиця  розташоване  у  верхів’ї   річки  «Апшиця»,   правої  притоки  річки  «Тиса»,  за  50   кілометрів  від  міста  Рахова,  ( районного  центру)  з  яким  має  автобусне  сполучення.  На  схід  від  обласного  центру  м.  Ужгород  на  відстані  190  кілометрів,  15  кілометрів  від  с.м.т.  Великий  Бичків.  Кількість  дворогосподарств   851.  кількість  вулиць -  27.  Загальна  площа  села  7419  га.  Загальна  площа  частини  полонини «Апецька»   закріпленої  за  Водицькою  сільською  радою  -  178  га .

             Над  верхів’ям  річки  Апшиця  красується  полонина  Апецька,  висота  якої  1511 метрів  над  рівнем  моря.

             Назва  річки  Апшиця    походить  від  румунського  слова  «апа» -  вода.  Такою ж  була  і  перша  назва  села  Апшиця  ( до 1948  року) .  

Ми вірим в майбутнє твоє, Україно

       22 січня Україна відзначила чергову річницю з Дня проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР. З цієї нагоди  було проведено історично - патріотичну годину  ,,Ми вірим в майбутнє твоє, Україно". Секретар сільської Ради - Поп Ю.В. розповів про головні історичні події 1918 -1919 років, про те, що ,,лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти мети - побудови вільної демократичної держави. Декламувались вірші, які відображають любов до України, патріотизм та незалежність духу нашого народу в боротьбі за незалежність.Підкреслювалося, що ми повинні  пам'ятати українських вояків,які загинули в боротьбі за Незалежність нашої держави і підтримувати тих, хто сьогодні зі зброєю в руках захищає Соборність і право жити в нашій країні. На сході України знову гинуть воїни, пам'ять яких, а також Героїв НебесноЇ Сотні, присутні вшанували хвилиною мовчання.